Консультація : «Як говорити з дітьми про війну»

 

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Батьків, чиї діти ходять у садки чи школи, просять підготувати «портфель безпеки», куди покласти воду, печиво, бейджики зі всією інформацією про дитину, а ще ліхтарики, пледи і навіть настільні ігри. Усе це в самих дітей викликає чимало запитань. Як говорити з дітьми про небезпеку, не нашкодивши їм?

Із дітьми потрібно говорити про все. І війну також. Не нагнітати, не давати забагато інформації, зайвого не ініціювати. Звісно, у залежності від віку інформація та її подача має бути різною. Чим менша дитина, тим менше стресової інформації потрібно їй повідомляти.

Для початку дуже важливо, щоб дорослі – чи то батьки, чи то вихователі або вчителі, говорячи з дітьми про вторгнення і війну, були розсудливими, спокійними і знали, як діяти. Лише тоді дитина все сприйме нормально і правильно. Річ у тім, що діти зчитують інформацію з дорослих, помічають, коли ті нервують, переживають і самі починають поводитися неспокійно.

Велике значення мають вираз обличчя дорослих та тон, яким подана інформація. Під час розмов батькам чи педагогам варто спостерігати за поведінкою дітей, адже кожен з них також може по-різному сприймати почуте. Варто пам’ятати – коли виникає загроза, то діти орієнтуються на нас, батьків.

Дітям важливо показувати і пояснювати, що дорослі будуть з ними завжди і за потреби захистять та допоможуть у тій чи іншій ситуації. Разом вони зможуть впоратися з усіма небезпеками чи негараздами.

Збираючи дітям «тривожну валізку», варто говорити, для чого вона і коли може стати у нагоді.

Меншим дітям усе можна пояснити у формі гри. Наприклад, порівняйте ситуацію з тим, як збираєте валізу на відпочинок. Наголосіть, що в одній ситуації важливими є ось такі речі (рушник, капці, сонцезахисні окуляри), а в іншій – другі (водичка, ліхтарик). Можна сказати, що в житті трапляються надзвичайні ситуації – урагани, землетруси, інші стихії, війни, які можуть порушити нормальні умови життя і до них варто бути підготовленими.

Удома попросіть дитину, щоб вона вам допомогла зібрати таку валізку. Наголосіть, що там має бути найнеобхідніше, ніяких важких речей, але туди ще можна покласти іграшку, захисний талісман, блокнот з приємними словами. Все те, що за потреби дитина легко зможе підхопити і взяти з собою.

Також з дітьми можна побавитися гру з оповіщенням. Увімкніть на телефоні звук сирени, поясніть, що він означає, чому у такій ситуації варто бути пильним і як діяти. Якщо все правильно зробити, то такі ігрові навчання не злякають дітей, а навпаки – привчать діяти правильно.

Якщо дитина більше нічого не питає, це означає, що вашої відповіді їй достатньо і продовжувати не потрібно.

Старшим дітям варто про все говорити спокійно, відверто та зрозуміло. Не приховуючи правди, не нагнітаючи ситуації і не говорячи про це по кілька разів на день. Особливо, якщо самі діти про це не запитують. Тобто достатньо один раз з дітьми поговорити про безпеку під час надзвичайних ситуацій і більше до того не повертатися, інакше всі житимуть у постійному стресі.

Але якщо діти вимагають інформації, їм щось незрозуміло чи просто цікаво, то важливо такі відповіді давати. Недомовок не повинно бути, адже невідомість також лякає. Не маючи від вас інформації, діти можуть допридумувати чи шукати її десь інше.